Пам’ять, захована в Бережанському лісі

23 січня 1947 року Жуківський ліс на Бережанщині став місцем загибелі чотирьох незламних людей. У нерівному бою з московськими окупаційними силами загинули Микола Арсенич (Михайло, Арсен, Березовський, Григір, Дем’ян, Максим, Микола) — творець військової контррозвідки ОУН та єдиний генерал безпеки УПА, його дружина, охоронець і зв’язкова Центрального Проводу ОУН та Романа Шухевича Марія Римик (Наталка, Маруся, Марія).

Інформація про діяльність і долю Марії Римик тривалий час залишалася обмеженою через винятково високий рівень конспірації. Вона входила до найвужчого кола довірених осіб Проводу, мала прямі зв’язки з Головою СБ ОУН Миколою Арсеничем та крайовим референтом СБ ОУН Григорієм Пришляком.

У збірнику «Чортківська округа. Історико-мемуарний збірник…», виданому ветеранами українського підпілля в еміграції, Марію Римик офіційно вшановано як одну з колишніх учениць Чортківської гімназії, які загинули як воїни УПА в боротьбі проти московського окупанта.

Микола Арсенич був відомий як один із найефективніших і найобережніших конспіраторів ОУН. За його керівництва почалося створення та розвиток розгалуженої мережі територіальних органів СБ ОУН, а також розробка й удосконалення методів розвідувальної та контррозвідувальної роботи.

Завдяки діяльності Арсенича Служба безпеки ОУН стала ключовим інструментом збереження українського визвольного руху та залишалася боєздатною навіть у період масштабних каральних операцій ворога. Мережа СБ мала струнку побудову й функціонувала практично незалежно від інших підпільних структур, здійснюючи контррозвідувальне забезпечення ліній зв’язку.

У 1946 році УГВР ухвалила рішення про нагородження Миколи Арсенича Золотим Хрестом Заслуги УПА.